Довготривалий COVID

Що таке довготривалий COVID?

Постковідний синдром може виникнути внаслідок COVID-19. Це хронічне захворювання, тому воно характеризується тривалим перебігом, а також може загострюватись і згодом вщухати. Цей синдром також відомий як «синдром після COVID», «гострі наслідки COVID-19» і «хронічний синдром COVID».

Постковідний синдром – серйозна загроза здоров’ю суспільства, яка зачепила мільйони дорослих і дітей у США. Симптоми тривають щонайменше три місяці й за ступенем тяжкості можуть бути як легкими, так і важкими. У деяких випадках постковідний синдром може призвести до інвалідності.

Постковідний синдром досі досліджено недостатньо, оскільки це захворювання виникло нещодавно. Вірус SARS-CoV-2, який є збудником COVID‑19, уперше виявили у 2019 році. Оскільки дослідження тривають, ми дедалі більше дізнаємося про хворобу.

Симптоми постковідного синдрому

Симптоми постковідного синдрому можуть тривати місяці й навіть роки після зараження коронавірусною інфекцією. Симптоми захворювання бувають різними, їх важко розпізнати й діагностувати.

За даними Centers for Disease Control and Prevention (CDC, Центри контролю та профілактики захворювань) усього налічується понад 200 симптомів постковідного синдрому. Вони можуть погіршуватися внаслідок фізичних або розумових навантажень. Найпоширенішими симптомами є такі:

втома, яка заважає виконувати повсякденні справи;
загальне погане самопочуття (яке інколи складно описати) після фізичних або розумових навантажень;
туман у голові – тобто проблеми з мисленням і концентрацією уваги;
підвищена температура;
утруднене дихання;
кашель;
біль у грудях;
прискорене серцебиття (тахікардія);
зміни в розпізнаванні запаху та/або смаку;
головний біль;
порушення сну;
тривожність і депресія;
запаморочення під час вставання;
біль у суглобах і м’язах;
поколювання шкіри;
біль у шлунку;
діарея;
закреп;
висип;
зміни менструального циклу.

У кого може розвинутися постковідний синдром?

У будь-кого, хто хворів на COVID-19, може розвинутися постковідний синдром, навіть якщо перебіг коронавірусної хвороби був безсимптомним. З кожним новим зараженням COVID-19 ризики розвитку постковідного синдрому зростають.

Згідно з дослідженням, опублікованим у червні 2024 року, 6,4 % дорослого населення штату Вашингтон страждали на постковідний синдром, і 117 тис. мешканців мали суттєві обмеження життєдіяльності станом на жовтень 2023 року. Це дослідження також показало, що на той час показники захворюваності на постковідний синдром були найвищими в центральних і східних округах штату Вашингтон. Відсоток дорослих мешканців штату Вашингтон із постковідним синдромом регулярно оцінюють за допомогою Household Pulse Survey (Експрес-опитування домогосподарств).

За даними CDC найбільший ризик розвитку постковідного синдрому мають:

жінки;
літні особи;
особи з хронічними захворюваннями;
особи латиноамериканського походження;
особи, які важко перенесли COVID-19 або були госпіталізовані під час перебігу хвороби;
особи, які не робили щеплення проти COVID-19.

Особи, які потерпають від нерівності в наданні послуг охорони здоров’я, мають вищі ризики негативного впливу постковідного синдрому на здоров’я. Нерівність у наданні послуг охорони здоров’я виникає, коли група людей має відмінні від інших показники здоров’я через системні (такі, що впливають на всю систему) і несправедливі причини, яких можна уникнути.

За даними Office of the Assistant Secretary of Health (OASH, Офіс помічника міністра охорони здоров’я) групи, які мають менший доступ до медичної допомогти або стикаються зі стигматизацією (нав’язуванням почуття сорому або провини) з боку системи охорони здоров’я, мають менше шансів отримати діагноз постковідного синдрому.

Дізнатися більше про дії OASH для подолання нерівності в діагностуванні постковідного синдрому можна за цим посиланням.

Профілактика постковідного синдрому

Профілактика зараження COVID-19 – найдієвіший спосіб запобігти розвитку постковідного синдрому. Зробивши всі необхідні щеплення проти COVID-19, ви отримуєте найкращий захист від цього вірусу.

Вакциновані особи, які все ж хворіють на COVID-19, мають менші шанси розвитку постковідного синдрому, ніж невакциновані.

Серед інших способів профілактики коронавірусної інфекції – носіння маски, покращення циркуляції і фільтрації повітря, часте миття рук із милом, очищення поверхонь, яких часто торкаються, дотримання соціального дистанціювання і тестування на COVID-19.

Якщо ви захворіли на COVID-19, захистіть інших від зараження, дотримуючись цих рекомендацій.

Захистіть себе від постковідного синдрому: отримайте вакцину (англійською мовою) (PDF)
Дізнайтеся про вакцинацію від COVID-19

Дізнайтеся про вакцинацію від COVID-19

Діагностика постковідного синдрому

Діагностування постковідного синдрому є непростим завданням. Природу деяких симптомів складно зрозуміти. Наразі не існує лабораторних тестів та інструментальних досліджень, за допомогою яких можна встановити наявність постковідного синдрому. Результати діагностичних тестів можуть бути нормальними, навіть якщо пацієнт має постковідний синдром. Постковідний синдром може мати ті самі симптоми, що й інші хронічні захворювання.

Деякі люди, які повідомляють про симптоми постковідного синдрому, перехворіли на коронавірус безсимптомно. Вони не проходили тестування на COVID-19, коли захворіли вперше. Це ускладнює підтвердження наявності в них COVID-19 і може ускладнити діагностування. Важливо, щоб ви зробили тест на COVID-19, як тільки відчуєте нездужання – за потреби його результати можуть використати під час діагностування постковідного синдрому.

Контрольний перелік для консультації з лікарем щодо постковідного синдрому (CDC) (англійською мовою)

Нові та діагностовані захворювання

Постковідний синдром може вразити різні системи органів. У пацієнтів можуть бути інші захворювання, які піддаються діагностиці, наприклад автоімунні захворювання і міалгічний енцефаломієліт / синдром хронічної втоми.

Це означає, що в людей, які перенесли COVID-19, може бути більша ймовірність розвитку нових проблем зі здоров’ям, як-от діабет або хвороби серця. Такі наявні захворювання також можуть загостритися після зараження COVID-19

Життя з постковідним синдромом

Про постковідний синдром досі багато чого невідомо. Хворіти на постковідний синдром або допомагати тому, хто хворіє на нього, може бути непросто. Симптоми захворювання бувають різними. У когось вони можуть бути керованими, а в когось – спричинити інвалідність.

Пам’ятайте, що ви не самі. За даними Centers for Disease Control and Prevention (CDC) приблизно один із чотирьох дорослих із постковідним синдромом повідомляє про обмеження щоденної діяльності. Доєднайтеся до групи підтримки – це допоможе вам почуватися менш ізольовано.

Додаткова інформація:

Просіть про створення умов для пристосування. Умови для пристосування – це зміни, призначені спеціально для адаптації когось або чогось. Симптоми можуть ускладнити або унеможливити певні дії людей, які вони могли виконувати до хвороби. Людині може бути складно виконувати робочі або навчальні завдання. У деяких випадках працедавці та навчальні заклади зобов’язані надати необхідні умови для пристосування відповідно до ваших симптомів.

Див. «Постковідний синдром і права людей з особливими потребами» нижче.

Додаткова інформація:

Бережіть свої сили. Часта втома – поширений симптом, особливо внаслідок розумових або фізичних навантажень. Бережіть сили та робіть часті перерви впродовж дня.
Дізнайтеся більше про правило «4 P», щоби зберегти сили під час постковідного синдрому. 120-066. Плакат «Правило "4 P" для людей із постковідним синдромом». 8,5 × 11. Червень 2023 р. (wa.gov) (англійською мовою)

Постковідний синдром і права людей з особливими потребами

Постковідний синдром може спричинити фізичні та психічні захворювання, а також може вважатись інвалідністю відповідно до Americans with Disabilities Act (ADA, Закон про захист прав громадян США з особливими потребами). Особи з постковідним синдромом захищені законом від дискримінації за ознакою інвалідності. Вони можуть отримати право на доцільні умови для пристосування в компаніях і місцевих органах влади, а також в органах влади штату.

Постковідний синдром і вагітність

Вагітні особи або ті, що нещодавно були вагітними, мають більшу ймовірність тяжкого перебігу COVID-19. Хвороба може викликати ускладнення, які впливають на вагітність і розвиток дитини. Вакцина проти COVID-19 безпечна та рекомендована вагітним і тим, хто годує грудьми.

У вагітних може розвинутися постковідний синдром. Наразі тривають дослідження щодо впливу постковідного синдрому під час і після вагітності.

Постковідний синдром і молодь

Молодь також може хворіти на постковідний синдром. Молодим людям із частою втомою або проблемами з концентрацією уваги може бути складно відвідувати заняття та брати участь в інших видах діяльності. Малі діти не завжди можуть добре описати симптоми, які відчувають.

Діти з постковідним синдромом можуть отримати право на спеціальну освіту, захист або пов’язані із цим послуги відповідно до двох федеральних законів.

Вакцинація молоді проти COVID-19 – найкращий спосіб запобігти розвитку постковідного синдрому в неї. Дізнайтеся більше про вакцинацію тут.